Правила життя: Віталій Козловський

Ми вирішили перейняти у наших колег з Esquire цікавий формат публікацій у вигляді “Правил життя”. Сьогодні до вашої уваги перша спроба, і перший герой – Віталій Козловський. На прохання придумати жарт про нього, найкращим став ось цей: “Козловський – талановитий співак”. Читаємо.

Разом з перемогою у “Шансі”, я здобув дещо набагато цінніше за славу. Тепер мене точно не могли відчислити з університету.

Я дуже легко закохуюсь. Особливо у себе.

Найкращий секс? Не скажу. Ну добре, натякну. Це було з жінкою.

Секрет мого успіху: Я у всьому наслідував Руслану – навіть пісяв сидячи.

Мало хто знає, як це нудно – просто відкривати рота під фанеру. Тому я намагаюсь урізноманітнювати цю справу: то молитву відмовлю, то матюкнусь.

Життя популярного співака дуже важке – набридливі прихильниці, мінімум сна, по три концерти в день. Я це точно знаю, мені Потап розказував.

Мене часто домагаються мої прихильниці, але всім їм я кажу: “доведеться почекати до повноліття”

В дитинстві мені постійно доводилось битись. Мене ніколи не хотіли брати грати “в ризиночки”, тому доводилось застосовувати силу.

iPhone ще не робить тебе стильним. А от iPhone 4s – робить.

Вчитись на власних помилках. Поцілунок із Сумською став для мене уроком після зустрічі з її чоловіком.

Найперше, що я написав у інтернеті – це стаття у Вікіпедії. Про мене.

В дитинстві батько мене бив. І це мене загартувало. Тепер не так боляче, коли мене б’є мій продюсер.

Я буваю дуже різний: деколи з розпущеним волоссям, деколи – із заплетеним у хвіст.

Я успадкував у батьків найкраще, що у них було: у батька вуса, у матері – волосся.

З мене рідко який бармен не пожартує: “Дайте вгадаю з трьох раз, який коктейль ви будете – Пінаколада?”

Я принципова людина. Якось на корпоративі мене попросили заспівати “Мурку”. Я спочатку відмовився, але потім подумав, що додаткові 30 долларів на дорозі не валяються – і заспівав.

UaReview