Рідкісний шматок випічки під час подорожі лісом став жертвою лисиці. Круглому виробу з борошна не допомогло ні ласкаве звертання до своєї убивці, ні уміння співати пісень, ні навички сторітелінгу. Про це повідомляє українська народна казка.
“Взагалі, я не люблю панібратства, а він до мене відразу не “ти” і давай називати лисичкою-сестричкою, — розповідає обурено головна підозрювана. — Крім того, не забувайте, що я хижачка. Чого ви ще чекали, а?”
За повідомленням казкарів, лисиця була далеко не першою, хто намагалася зʼїсти цей рідкісний шматок випічки.
“Нуль засудження, сто відсотків розуміння, — каже ще один житель лісу, бурий ведмідь. — Я і сам його хотів зʼїсти. Знали б ви, як він апетитно пахнув! Але у ньому було щось іще: він умів яскраво розповісти свою історію — ще й у пісні. Як він від баби втік, від діда втік, від зайця втік, від вовка втік. А завершення — так узагалі постмодерне: він одночасно заспівав, що від мене втече, і втілив це в життя. Прекрасний перформанс!”
Схожі враження залишилися й в інших лісових перехожих.
“Я такого круглого хлібця ніколи раніше не бачив, — зізнається вовк, який попросив називати себе вовчиком-братиком. — Він сказав, що він по засіку метений, із борошна спечений. Братиком мене називав, а потім покинув.”
“Не знаю, чи є у нього взагалі батьки, але втік він від баби з дідом, — каже заєць сірий. – Хоча внук із нього був такий собі, шкода мені старих.”
Баба з дідом від коментарів відмовились.
Роман Голубовський, спеціально для UaReview
Сподобався контент – задонатьте на сили оборони:
